Біля воріт стоїть мати
На сина чекає,
Краєм хустки старі очі
Від сліз витирає.
Вже помітила здалека
Фігуру знайому
Дочекалася, зраділа,
Син прийшов до дому.
"Як здоров'я?
Ти щось їла?"
"Ти голодний, сину?"
І обнявшися обоє
Зайшли у хатину.
Всі новини розказали,
Кльоцки на столі,
Про проблеми розпитали
В місті і селі.
Назбиралося роботи
В хаті і на дво́рі:
"Там поправ, тут підкрути,
Зроби лад в коморі.
Кущ вирубай, тут скопай,
Там заграбай, сину,
Бо я вже сама не вдам,
Маю хвору спи́ну.
Заночуєш?"
"Заночую".
Й в спогади пірнули,
Розмаїті історії
У житті в них були.
І веселі, і сумні
Так, є що згадати
І за північ розмовляють
Старий син і мати.
Рано сходять на могили,
Помолившись, сядуть,
А із маминих очей
Знову сльози впа́дуть.
За сина, за чоловіка,
Пішли ж молодими...
"Не плач, мамо, що поробиш
Ми в думках все з ними".
Обнімуться на цвинтарі:
"Коли прийдеш знову?"
Комок в горлі обом став
Враз відняло мову ...
Поцілував.
"Прийду, мамо",
Підвів з півдороги,
Пішов полем, озирнувшись,
На другі пороги.
Мама стояла маленька
Махала рукою,
А син йшов все оглядався,
Давився сльозою.
Мати дійшла до хатини
Сіла край вікна,
Знову тихо, тихо в хаті,
Нікого нема.
"Де ви літа молодії,
Куди відлетіли?
Ще недавно за цим столом
Всі разом сиділи.
Вся родина, а тепер...
Я сама сумую,
Темно-довгими ночами
Ваші кроки чую.
Як ви бігали малими,
Як ішли до школи...
Не думала, що вже цього
Не буде ніколи,
Що підуть кроки з роками,
Підуть за водою,
А я буду сумувати
Тут сама з собою..."
І рахує дні, години,
Коли син прийде,
Коли смуток, тугу, сльози
Трохи відведе.
Відвідуйте матір, батька,
Вони вас чекають,
День і ніч біля вікна
Все вас виглядають.
10.12.2011 р.
Життєвий вірш. Таке життя у багатьох наших матусь, які потребуючи підмоги, самі ще хочуть нам допомогти, цим саме хочуть відчути, що вони потрібні. Розкузувала сусідка, яка зараз доглядає в Італії старого мужчину в селі, що його діти, коли приїжджають попрацювати на город (таке теж буває і там), досить часто навіть не заглядають до свого татуся, щоб з ним привітатись...
Олекса Терен відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Заграниця і виховання. " Як посієш, - так пожнеш " Дякую за відозву.
завершення - Одвічні істини!
