Наталка Кольоровісни
Допоки в серці жевріє вогник,
Зі мною будуть твої тривоги.
Я буду поруч завжди з тобою,
І сум розвію, і заспокою.
У дні негоди, у снігопади
Я подарую тобі розраду.
Своїм коханням тебе зігрію,
І пожартую, і зрозумію.
У дні негоди, у снігопади
Я подарую тобі розраду.
Своїм коханням тебе зігрію,
І пожартую, і зрозумію.
Якщо зустрінешся з бідою,
Полину тінню за тобою.
Закрию смерті безжальні брами.
Я встою під сімома вітрами.
Зорею в небі твоєму стану.
Цілунком зцілю на серці рану.
І після болісної розлуки
Тебе обіймуть кохані руки.
Зорею в небі твоєму стану.
Цілунком зцілю на серці рану.
І після болісної розлуки
Тебе обіймуть кохані руки.
Мелодія вельми цікава. Тема щоправда слабо промальовується (мені). Начебто розмова молодості із старістю, або ж кохання з розчаруванням, або ж осені з зимою. Буду думати.
Віктор Ох відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Всі запропоновані теми були б цікавими. Чекатимемо!
Мелодія гарна,нічого не скажеш,але доволі складна. Це видно навіть по тому,що вже немало людей переслухали її,а ніхто не наважився коментувати. 
