Колись у бiлому саду
Чорна троянда розцвiла.
Росте i бачить, що навколо
Всi квiти кольоровi,
Та й подумала з сумом вона,
Що на свiтi, на жаль, одна.
Та не знала Чорна квiтка,
Шо на свiтi живе ще одна,
Така сумна, загублена душа,
Така сама, як i вона.
