Коханням марно не живу.
То для мене єдина втіха.
Ні, не монах, і не гуру.
На місці начебто і стріха.
Любов чекаю навзаєм.
Ти, щось на кшталт коханки, ніби.
Мені потрібен не гарем.
І не подібне щось кориді.
На біс сприймаю діалог.
Біжу до нього, як скаженний.
І що я маю, лиш підвох.
І голод, на любов, шаленний.
