Вустами не промовити ні слова,
Бо у кохання зовсім тиха мова.
Лише зустрітись поглядом у небі,
Де красивіше аніж у Женеві.
У тім блакиті душі об’єднати,
Серця закрити в спільні ґрати.
А ключ від них сховати там,
Де не знайти простим думкам.
І разом зупинити долі плинність,
Щоб народилась Божа милість…
