тихий вечір накрива місто
я сиджу і дивлюся в морок
де блищить ліхтарів намисто
на годиннику вісім сорок
наступає вже вечір тихо
а за ним знов крадеться ніч
серце чує що буде лихо
сльози капають чомусь з віч
тихо вітер гуде у шибку
місяць хмара чомусь сховала
побіжу я до ночі швидко
котра сон мені дарувала
на годиннику десять тридцять
я не сплю а дивлюсь у морок
буду довго туди дивиться
на годиннику десять сорок
час біжить скоро ранок блисне
я не сплю я дивлюсь у місто...