|
Кожна неповторна мить
Нашого життя,
Що невпинно все летить
Птахом в майбуття.
Ні, не зможемо спинить
Ми її повік,
Доки тягнеться, мов нить,
Наш життєвий вік.
І коли не буде нас,
Як припиним жить,
Буде проминати час,
Часу кожна мить,
Доки світ є, на якім
Всі ми живемо,
І тоді, коли на нім
Раптом помремо.
Інші будуть в ньому жить
Люди чи ще хтось,
А також – як слід робить,
Щоб не довелось
В ньому вік свій коротать,
Тобто лиш тужить.
Будуть добре працювать –
Будуть добре жить.
Лихо праця віднесе.
Все воно піде.
Праця щастя принесе,
Що так кожен жде,
Як настане, як прийде
Та жадана мить,
Та до тих усіх, хто йде.
Тим лиш пощастить.
Часу ж байдуже, ким є
Ти на світі цім.
Хто працює, тим дає
Щастя він на нім.
Євген Ковальчук, 06. 07. 2021
ID:
1042716
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 29.06.2025 19:34:48
© дата внесення змiн: 29.06.2025 19:34:48
автор: Євген Ковальчук
Вкажіть причину вашої скарги
|
