Повернися, та без ліку –
поволока мого віку
в цей осінній слід ковилу,
що весна колись сповила...
Пісня краю спить в тумані,
як життя ось в цій омані –
о, моя фата-моргана,
за світанком,... захід ранній.
Приспів:
То ж веди, веди – стежина мила,
Де горить жариною калина,
Вогник далей до надій душі,
Лишень, друг сердечний, не спіши…
Ось протяжна пісня в лузі,
хтось так болісно мов тужить –
щем і серце, й душу будить,
мої любі,... мої друзі...
Що ж нам світить, що тримає
в цій ілюзії без краю ?
– Час, де виростали крила
і любов, що нас сповила...
Приспів:
То ж веди, веди – стежина мила,
Де горить жариною калина,
Вогник далей до надій душі,
Лишень, друг сердечний, не спіши…
Так снується поволока –
доля й хрест тут наш до строку.
Сніп життя несем до току,
в зерня правди від Пророка...
Приспів:
То ж веди, веди – стежина мила,
Де горить жариною калина,
Вогник далей до надій душі,
Лишень, друг сердечний, не спіши…
В’ячеслав Шикалович
27.09.2015р. – 06.05.2025р.
Мелодія на слова пісні:
ID:
1040063
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 19.05.2025 12:39:11
© дата внесення змiн: 19.05.2025 12:39:11
автор: Променистий менестрель
Вкажіть причину вашої скарги
|
