Закохані в звичайну незвичайність,
В про дощ і ніч підслухані пісні,
Впадаєте в якусь чергову крайність
Шукаєте, що десь лише у сні
Я вам протягую на потиск руку
Я вам із струн сплету простий букет
Із кимсь зроблю короткою розлуку
Ви підкажіть лише із мрій таких куплет
Зустрів свою звичайну незвичайність
І наскладав сторінок сто букет
Забув якось про парність і непарність
Тому короткий пролетів сюжет
Проблема в тім, букети ті не в’януть
І ці сторінки роки не беруть
Гітарні струни до розмови тягнуть
І руки часом міцно обіймуть …
У виконанні присутня допомога SUNO
дякую ... ви мені нагадали одного мого товариша юності, який зробив букет з тонких палок, на які наколов цукерки ... це мало йому допомогти отримати трійку ... але ні ... отримав талон
ох ... я собі навіть уявив цей букет ...