У небезпеці рідний дім, в тривозі літні й дітвора, не обстріли, червневий грім, не сльози, дощ як із відра... Війна і доля пліч-о-пліч, і нові виклики щораз, хоч темрява, та ще не ніч, без світла ми четвертий час... Не радує пташиний спів, цвітіння клумб, плоди садків, все більше й більше сиріт й вдів, все меншає чоловіків...
