Степ широкий крилами лоскоче
Ніжно зустрічаючи зорю
Наче душу він забрати хоче
Щоб її сховати у раю.
Доторкнись степу мого вустами
Лагідна прегарная зоря
Тільки люди граються в кохання
У природі інше, знаю я.
Увійшли у вранішні світанки
Подив, сподівання і любов
Вітри степові метуть мотанки
Щоб життя зродилося ізнов.
