Стелились в ноги килими,-
Я йшла безпечно.
Була чужа поміж людьми
І недоречна.
Не помічала слів палких,
Поглядів щирих.
Плелись вузлом життя стежки,
А я летіла.
Коханням дихала твоїм.
Була чи варта?
Розвіялись туман і дим.
Погасла ватра.
В світи розлука. В серці щем.
Те надаремно.
Що набула, не відбере
Ніхто у мене.
Стеляться в ноги килими.
Іду безпечно.
Любов, хоч й створена людьми,-
Їй жити вічно.
