Ще трохи, й сонце вже на літо повертає
Але на цьому континенті — навпаки
Здається літо зи́му зустрічає
А десь за обрієм лишилась ти
Що можу я? Думками обійняти
Згадати скільки радості подарувала ти
А далі — і чекати, і чекати , і чекати...
Летіть до Незбагненної мої вірші!
