Весь світ в ранковім схований тумані,
Що навіть сонце в ньому заблукало.
Чи може десь втопилося в лимані,
Коли обличчя заспане вмивало?
Туман ховає обриси і звуки,
Здається в ньому сховане минуле,
А ще магічні в нього є сполуки –
Забулось все, коли його вдихнули…
23.10.2018 р.
І справді - є таке відчуття. Та останнім часом якось не пишеться... Може пізніше виникне бажання продовжити і перевести пейзажну лірику в лірику кохання.... Дякую, друже!
- це як землячці! 
