Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Олена Жежук: Учусь… - ВІРШ |
![]() |
![]() UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
![]()
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ stawitscky, 16.01.2018 - 11:28
Гарний вірш. А ще - побачив Вас у обіймах жасмину і згадав своє, доречне до фото:Цвіте жасмин. О, як цвіте жасмин! Мов на віку побачення останнє. Як пізня зваба- аромат духмяний Із рукава прощального весни. Всотай його, цей дивосвіт ясний, Всотай душею, пам’яттю і зором, Подякуй за дароване учора Воно вже завтра перейде у сни. Шліфує досвід кожну із хвилин І леза почуттів стирають роки. Та я не буду одиноким, доки В саду твоєму ще цвіте жасмин. ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Олена Жежук відповів на коментар stawitscky, 16.01.2018 - 20:10
Дуууже гарно, радію, що так доречно пасує до фото така чудова поезія.![]() ![]() ![]() ![]() Серафима Пант, 15.01.2018 - 23:18
Саме слово "байдужість" - ніби "бай! дужість" - прощавай, сило.... Небайдужості!!!!![]() ![]() Ярослав К., 15.01.2018 - 23:06
Ми всі вчимося, бо життя - то іспит,А ми, як на картині "Знову двійка"... Байдужості людської всі боїмся... У себе не пригріти б цю злодійку... ![]() ![]() Дуже сподобалися роздуми... ![]() ![]() ![]() |
|
![]()
|