Відшукай у пам'яті своїй
Море Щастя і ріку Надій.
І зроби човна із лопуха -
(Доля до сміливих не глуха),
За вітрило - напнений туман...
Перейди життя, мов Океан,
Досягни заобрієвих меж,
Спалахни, мов тисяча пожеж,
Упади росою на траву,
Допиши нескінчену главу,
Книги, що призначена тобі,
Не згубися у тісній юрбі...
І тоді, у серденьку твоїм,
Лід розтопить потічок Гольфстрім.
Дуже цікавий вірш з безліччю асоціацій,
"зроби човна із лопуха -
(Доля до сміливих не глуха)" -
в одному дитячому вірші читала, що лопухи - це вуха Землі
@NN@ відповів на коментар yaguarondi, 08.07.2017 - 21:30
...і найлегковажніший матеріал для плавбота, але...
далі по тексту
я хотіла назвати вірш *поради розгубленому серцю*, начасі з такими розгублено-загубленими спілкуюсь, а потім щось змінилось в почуттях і назвала, як назвала
дякую, що відчули асоціації ;
роса- сльози ночі в яких відображається усміх дня
ітд. ітп...