Не йди, татусю, більше на війну,
Не йди ніколи, чуєш, там вбивають,
Не залишай в дитячих снах одну,
Дощі пекучі світ війни вмивають.
Зостанься, прошу, хай пекельний біль
У сивині не миє мами коси,
Смерть знову мітить підло свою ціль,
У крові багряніють літні роси.
Поглянь, бабуся наша в молитвах,
Щодня вмліває розпаччю за тебе,
Сльоза прохання стигне на вустах,
Щодень громами стигне боже небо.
Не йди, татусю, більше на війну,
Не йди, зостанься- ти мені потрібний,
Не залишай мене прошу одну,
Твоя кровина просить тебе, рідний.
