«Невчасне й недоречне глоду світло
Горить зимою в у колючих хащах…»
(Шеймас Гіні)
Наші нетрі колючі, а світло невчасне,
Коли над затоками тихої радості
гусне імла,
Ми такі недоречні, ми такі несучасні
Капітани зелених вітрил
Шхуни старої «Життя».
Наш вінок – то не плетиво
Листя зеленого дуба,
І не з квітів весняних
Його нам Плеяди плели:
Трохи глоду – колючого древа друїдів
Нам на чоло – за труди.
І куди нас носило
Вітрами ірландського моря,
І для чого блукальцями
Човен вели у пітьмі?
Це чорнило ночей
І безодня озер Голуей:
Цим чорнилом пишу
Я на квітах зимового глоду
Одкровення невчасне своє,
І як завше лечу
В снах пташиних своїх
За сліпий виднокрай,
Над болотами Ольстера,
Над зруйнованим замком О’Нілів,
Все туди,
Де смерть нам борги віддає.
Нам даровано кожного дива по три:
Три листки конюшини,
Три стебла очерету,
Три чорних вівці,
І три краплі у келих
Прадавнього трунку,
Пий, земляче, бо кулі так само
На тебе залишено три.
А ще кажуть, що в життя є для кожного з нас по кулі.
Щось таке, що треба читати не так, а коли є час, бо треба думати і розгадувати у Вас тут)
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я пишу як пишеться - розуміти мої твори можна по різному. Літературний твір і має бути неоднозначний. У мене багато ірландських мотивів в творчості (що і природньо), але будь-який текст (навіть ірландський) можна сприймати в будь-якому контексті... Дякую за відгук!
Шановний пане Шоне, неперевершено!..
А зараз у нас, в Україні повномаштабна
війна, РФія бомбардує великі і малі міста,особливо Київ , та ми, українці, відбиваємось від загарбника з усіх сил.
І я пишу -"Цим чорнилом пишу
Я на квітах зимового глоду " -
Хотів він зазирнути в його очі,
Зустрів зіниці сатани.
Портали пекла і війни
Розверзнуті охоче.
Слава Україні! Героям слава!
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ірландія не лишається байдужою до цієї війни. З Ірландії їдуть добровольці воювати з маскалями. Ірландія та ірлнадський народ допоможуть всім чим тільки зможе. Україна переможе!
Я пишу як пишеться - розуміти мої твори можна по різному. Літературний твір і має бути неоднозначний. 
