Маргаритки цвітуть навіть ще восени,
Ще й в листопаді їх зустрічаю.
Чи не мерзнуть в рожевії вушка вони,
Я тихесенько в них запитаю.
Та нічого у відповідь- усе мовчить,
Лиш голівками квіти гойдають.
Не навчились вони із людьми говорить,
Вони з вітром тихенько співають.
Чи не знаєте ви , маргаритки малі,
Що зима уже не за горами.
І холодний, як лід , всіх укриє вас сніг.
Що тоді, скромні квіточки, буде із вами?!
Торік був теплий грудень і також цвіли. 
