Мені дав Бог творити мемуари...
То – спогади мої… про се, про те.
Ще й не нажив збережень, авуарів,
а сніговій у вічі вже мете…
А в шибу мокро барабанить осінь,
зриває з липи одинокий лист…
Та серце жалісно благає, просить:
хоч подумки у долю повернись!..
Було ж бо нам так затишно під Спасом:
буяла пристрасть і бевзіла млость -
котилось колесо рожевим часом,
де долі тій крутитись довелось.
Була суєтність, та були й "запої" -
від хмелю щасті шаленіла п’янь…
Все ж не впилися милістю такою
уярмлені жагою Інь і Янь.
Мені дав Бог свого дожити віку
без хворості, нестатків і страждань...
Дісталося усе ж й такого квіту –
не без журби,
сльози,
розчарувань…
Тож хочеться уже лазурі неба,
міцного миру – зовні і в собі…
Пора робити це... Почну із себе,
заки́ не впав в розгнузданій гульбі.
…Мені дав Бог все те, чого й не вартий!
Йому ж я шлю од щирости любов,
В згасанні дня поставлю я на карту
Життєвий звіт – сповідний часослов...
03.06.2016
Трепетна...ніжна з глибоким життєвим і філософським змістом поезія...людина приходить у цей світ,щоб нести добро і тепло та стати щасливою...правильно живете,якщо вдалося пізнати смак щастя та чогось досягти...
Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за трактовку! цЕ ЯКРАЗ ЯІХОТІВ СКАЗАТИ СВОЇМ ЕКСПРОМТНИМ ВІРШОВАНИМ ТРАКТАТОМ!
Гарний у вас, Олексо,ЧАСОСЛОВ! Хоч і не люблю я мемуари,чомусь мені здається, що вони потопають у брехні; та це не про ваші. Ваш часослов достойний уваги, і я прочитала його з задоволенням, дякую!
Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я б не сказав, пані Валентино, що Ваше твердження має під собою реальний смисл. Брехня пишеться на замовлення і за грощі. Та в більшості своїй спогади пишуться безпристрасно. Тут же слово МЕМУАРИ - як образ: ознака людини, якій вже за віком годиться підводити підсумки... Дякую!
Ох любиш ти, друже, завернути, а для красного слівця - навіть замутити... Ще раз перечитай останній куплет і, слідуючи тим своїм деклараціям (до речі дуже пристойним), викинь ту п*янь (а заодно й інь та янь), а то Всевишній може і переглянути свою позицію...
Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
багато хочеш, друже, лине за один сполучннк "й", тим бідьщ, сумнівного походження! Тут же ситуція дещо інша: ота п*янь від щастя саме Інб і Янь, яких бог сам і запровадив. Так що заспокойся, праведнику!
Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Може трохи звучить це самовпевнено, але це так, причому, кожному воздажться саме за діяння його! І Вам, чарівна Надійко, теж! Так що не обіжайтеся - тут і про Вас йдеться! Адже вірш - узагальнення, лише сказано від РНОЩОЇ ОСОБИ!