СПОВІДНИЙ ЧАСОСЛОВ- ©©

 [youtube]https://youtu.be/pIt1BP1bB4s[/youtube]                                        
[i][b][color="#084e80"]Мені  дав  Бог  творити  мемуари...  
То  –  спогади  мої…  про  се,  про  те.
Ще  й  не  нажив  збережень,  авуарів,
а  сніговій  у  вічі    вже  мете…

А  в  шибу  мокро  барабанить  осінь,
зриває  з  липи  одинокий  лист…
Та  серце  жалісно  благає,  просить:
хоч  подумки  у  долю  повернись!..

Було  ж  бо  нам  так  затишно  під  Спасом:
буяла  пристрасть  і  бевзіла  млость  -  
котилось  колесо  рожевим  часом,
де  долі  тій  крутитись  довелось.

Була  суєтність,  та  були  й  "запої"  -
від  хмелю  щасті  шаленіла  п’янь…
Все  ж  не  впилися  милістю  такою
уярмлені  жагою  Інь  і  Янь.

Мені  дав  Бог  свого  дожити    віку
без  хворості,  нестатків  і  страждань...
Дісталося  усе  ж  й  такого  квіту  –                    
не  без  журби,
                                           сльози,  
                                               
                                                                 розчарувань…

Тож  хочеться  уже  лазурі  неба,
міцного  миру  –  зовні  і  в  собі…
Пора  робити  це...  Почну    із  себе,
заки́  не  впав  в  розгнузданій  гульбі.
                                           
…Мені  дав  Бог  все  те,  чого  й  не  вартий!
Йому  ж  я  шлю  од  щирости  любов,  
В  згасанні  дня  поставлю  я  на  карту
Життєвий  звіт  –  сповідний  часослов...  
                                                   [/color][/b]

03.06.2016[/i]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670038
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.06.2016
автор: Олекса Удайко