В них стільки світла, стільки доброти
Й в бажанні пізнавати світ чудесний
Сіяння відблиску ще Божої іскри,
У цій безмежності незвідано-небесній,
Де в чистій щирості відвертих почуттів
Немає місця підлості і зраді…
Як же ж шкода, що це не назавжди
Й нестримний час колись все поміняє…
