А ти знаєш...
Лишу собі.
Я ж не ти, справді берегтиму.
І не кину отак, в пітьмі.
Я на у грудях його нестиму.
А ти знаєш...
Не віддала.
І ні долі не шкодувала.
Вже не першу свою весну,
на чім світ стояв, проклинала.
А ти знаєш...
Не кошеня.
І не треба "у добрі руки".
Я молитиму Бога щодня,
хай відверне совісні муки.
А ти знаєш...
Я не помру.
Чи помру...Буде далі видно.
Та тепло своє збережу.
Віддавати тобі- огидно.
27.05.14
