Слова - Олег Чорногуз
Виконання - Ярослав Чорногуз
Звукозапис - Олександр Салицький
Кліп – Олексій Тичко
------------------
(романс)
Відлітають хмари в сиву осінь,
Як і наші золоті літа…
Я ж тебе кохаю, мила, досі -
Ти для мене й досі молода.
Я ж тебе сьогодні, в день святковий,
Коли ти забула... скільки літ …
Відведу у дивний світ казковий -
У бентежний, неповторний світ…
А літа летять у сині далі…
Облітає листя у саду,
І в такій божественній печалі
Все люблю, як милу й молоду!
І як в день весняно-світанковий
В своїм серці пролісків нарву…
І повір, кохана, це не спомин
Я тебе кохаю наяву.
Пам’ятаєш …біля моря вечір..,
Коли хвилі лащились до ніг..
Я торкав твої засмаглі плечі
Та ніяк освідчитись не міг …
То були такі душевні муки!
Та ти знаєш… я не златоуст…
Я несміло взяв тебе за руки..,
Й перший раз торкнувся твоїх уст…
То було…немовби тільки вчора
Перед нами в мріях цілий світ,
Хто кохає – той живе без горя
В шістдесят і в дев’яносто літ…
За вікном бентежить сива осінь,
І ясна всміхається печаль.
Я ж тебе люблю так щиро й досі,
Що мені і юності не жаль…
Гарно! Чотири такі об"ємні повтори може й забагато... А можна викрутитись інакше - згрупувати по два і дати лише один програш. Мені здається, так було б цілісніше. Але то моя думка...
Віктор Ох відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Анатольевич! Згоден з Вами! На концертних виступах так і будемо робити!