Стою на кладці днів,
Що з'єднують минуле
Й завтра...Зарево боїв
Обпалює нестерпно душу...
На небі хмари
Не моїх гріхів...
Чом їх спокутувати я
Із тисячами
Безневинних мушу?
І крає серце кожен
зойк і плач,
Морозами тріщать
Гіркі новини...
Над нами меч завис...
Росія - наш палач...
Cпіваємо ми наш Гімн,
Бо в нім борні лавина...
А ми живемо попри
Страх і біль,
Попри удари,
Що летять без правил...
Чекаємо рішучих, гідних дій
Від тих, кому дали найвище право...
...Колише кладку
Безкорисна ніч...
Вода між берегами
ледь хлюпоче...
Байдужі зорі,
Бо не бачать змін...
Вкраїна не байдужа...
Вже зачекалась...
І не війни,
А щастя й миру хоче!
щось хитка кладочка у нашого сьогодення! Та все необхідно пройти! 
