Потоками крові по білому снігу писана наша історія:
де правда - брехня, чесність - ілюзія, навколишнє - бутафорія.
Із року в рік виживаєм, як можемо, в путах свавілля закону.
Хтось просить їсти, хтось - порятунку і так триває до скону.
А хочеться дихати на повні груди, майбутнє для себе творити!
Скажіть же,хто-небудь,коли на цім світі ми будем по-справжньому жити?
