Я лиш художник, що згубивши акварелі,
Малює ніжність рухами пера.
Чуттєвий слід лишає на папері
Грайливий відблиск знаного тепла.
Його присутність майже невловима.
Чи то думки потрапили в полон?
Моя любов, така самотня і зрадлива,
Чарівних спогадів переглядає сон.
Було усе: і ненависть, й кохання.
Було… та пристрасті не буде уже більш.
Веселкою змішалися страждання
Німого крику в безнадійний вірш.
