Все вказує на двері. Не біда.
І хай за ними мряка чи калюжі,
Та серця стихне з часом тятива,
Хоч і вірші до тебе небайдужі...
Сьогодні день і завтра, як полин.
І ніч п'янить сльозами до світанку.
Зі мною вже не станеться новин,
Їм не ствердіти на обличчі знаком.
Сумні мости - руїни для смиренних.
І сталось так, що я ото така.
Іще кипить, пручається у венах,
Чекало серце змучене ривка...
Все вказує на дощ. Та хай паде.
Хай небу стане легше, - буду рада.
А потім, може, дивом розцвіте
Душі моєї вигорілий кратер.
..."Сьогодні день і завтра, як полин.
І ніч п'янить сльозами до світанку.
Зі мною вже не станеться новин,
Їм не ствердіти на обличчізнаком. Бажаю щоб все стало на своє місце. Щасти.
Марічка9 відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
