Твій холодний погляд у минуле,
Слова докір - мій душевний біль
Життя прагне загоїти ще рану,
А спогад підсипає туди сіль.
Поклич мене, згадай наше кохання,
Що не вдалося нам уберегти.
Минуле наше, як переконання,
Життя прожить - не поле перейти.
Поклич мене, відкинь пересторогу
Поклич мене у світле майбуття,
Поклич мене з собою у дорогу,
Щоб йти удвох по вирію життя.
У серці ще не згасли сподівання
Поклич мене й до тебе я прийду,
Любов мою, як переспілі вишні
В саду своїм для тебе бережу.
