Запроси з потойбіччя у сни,
Де кохатися станемо разом
Так, що дійдемо майже до сказу,
Як було це колись восени.
Є у декотрих доля така:
Животіти на різних причалах,
Бо розлученням їх увінчала
Назавжди нещадима ріка.
Не журися ж, кохана моя,
У молитві складаючи руки,
А почуй-но, як іноді круком
Понад Стіксом вигукую я.
Зачепило.
