Ще скільки нам зосталось до весни?
До ясності ще скільки снів глибоких?
І прогнозисти, схожі на пророків
Про весну знали все ще восени
Я знаю, як помиляться вони…
А в мене є лиш гавань де човни
Із дном пробитим вже не знають шторму…
Й ніколи не повідають нікому
До дому як потрапили вони
Ще скільки нам зосталось до весни?
Минуле все забути наче сни
Лиш вирвати із нього серце своє…
Бо через ніч відлунням, вовчим воєм
Ті дні біжать за мною мов сини
І я не знаю їх…чужі вони…
(Ольга Мороз-Кміт, зі збірки "Аромат часоплину")
