Зигзагом танго порвати зиму на білі крихти
Не відставати від часоплину, ловити ритми
Весна ввірвалась в похмурий січень, чудна, шалена
І стала ніжною темна нічка, благословенна
Ти зупини мене, доторкнувшись пальта нечутно
Кричать ворони про те, що весни це незабутньо
Зібрались в зграї птахи й завчасно її святкують
І галасують, усі говорять й усі не чують
Як мої думи, що їх украли вітрів пориви;
Приходять весни, щораз приходять як неможливе
Весна ввірвалась в похмурий січень, чудна, шалена
Й живою стала і враз натхненною нічка темна
(Ольга Мороз-Кміт)
