Чужу біду нам лікувати просто,
Даємо ми рекомендацій цілий лист.
А як своя приходить гостро -
Лиш тиші чуємо ми свист.
Чомусь у світі повелося,
В чужих проблемах ти експерт.
А лиш тебе торкне ця гостя -
Завмре і слово, й силует.
Своя біда - завжди невчасно,
Багато так ще не зробив.
І розраховував на щастя,
А серце знов своє розбив.
Нема порад, лиш тиша й роздум,
І пошук світла у пітьмі.
Бо шлях до себе – це не поступ,
А прийняття себе у цій війні.
