|
Прощай обожнювана серцем , моя мила!
Від чого гірко так, не сила зрозуміть.
Шкода мені, що так зарання догоріла
Вранішня зіронька, якій би рожевіть.
Ти вже ніколи не повернешся Алєся
Прощай кохана, моя обрана, прощай
Де ми розсталися з тобою з піднебесся
Самотнім жайвором дзвенить і плаче май.
Пішла лишивши мені холод і тумани,
Полинний жаль імлою вкутаних доріг.
Ти прямо в серце нанесла болючі рани,
Щоб я ніколи вже загоїть їх не зміг
Прощай обожнювана серцем , моя мила!
Від чого гірко так, не сила зрозуміть…
Шкода мені, що так зарання догоріла
Вранішня зіронька, якій би рожевіть.
Аркадзь Куляшоў (Бывай)
Бывай, абуджаная сэрцам, дарагая!
Чаму так горка, не магу я зразумець...
Шкада заранкi мне, што ў небе дагарае
На ўсходзе дня майго, якому ружавець.
Пайшла, нiколi ўже не вернешся, Алеся,
Бывай, смуглявая, каханая, бывай!
Стаю на ростанях былых, а з паднябесься
Самотным жаўранкам звiнiць i плача май.
Пайшла, пакiнуўшы мне золкi i туманы,
Палынный жаль смугой ахутаных дарог.
Каб я хвiлiнаю нанесеныя раны
Гадамi ў сэрцы заглушыць сваiм не мог!
Пайшла, ніколі ўжо не вернешся, Алеся.
Бывай смуглявая, каханая, бывай.
Стаю на ростанях былых, а з паднябесься
Самотным жаўранкам зьвініць і плача май.
ID:
1039368
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 08.05.2025 23:33:38
© дата внесення змiн: 08.05.2025 23:39:46
автор: Пантелій Любченко
Вкажіть причину вашої скарги
|
