і прийде день! морскі лелеки
як справжніх голубів платан
як дар наяд що звабив Пан
осяє Сонцем давніх греків
й кістками любих ворогів
помчить у мармурі розмаю
крізь пил століть як привид раю
на зграях сірих горобців
пробуджених уже навіки
щоб час не гаяти на сон
щоб не шукав старий Харон
в їх щебеті прокльони й крики
і сяяла в зіницях мідь
від істин в мармурових в ружах
і привид раю мимохідь
блукав серцями небайдужих
