Де грім гримить над віссю
І хміль вже бачить сон,
Кишеням світу пісню
Заводить покемон.
Під довгими хатами
З пологими слізьми,
Росте чебрець місцями
І в борг беруть кіньми.
Пасуть туманів зграю
Між дощових хмарин
Смерекового раю,
Де стигне мандарин.
Й отари з кіз і устриць
У хащах сивих брів
Тримаються капусти
Аж до прийдешніх днів…
