В кав’ярні на Валовій пити з тобою каву
Серце моє стукоче у ритм фокстроту
Два кроки в ліво, потім два кроки в право
Ці переправи мають свої широти
Сонце вже вище – міряю відстань метром
Час до весни, й забути свої турботи
В кав’ярні з тобою кутатись в теплі светри
Жалітись на холод, ждати лише суботи
Годинник проб’є дванадцяту в цих широтах
Я додаю у каву молочні ріки
Серце моє вистукує ритм фокстроту
Мені би з тобою випити кави тільки
Автор Ольга Мороз-Кміт
Зі збірки "Сон №9"
