Пангея дрейфує і в східній півкулі — Європа.
Вовки за ландшафтом пасують до замків. Хорти
Повторюють землі, галявини, пагорби й тропи,
У водах Європи не водиться ламантин.
Вона пропонує хутра, лисиці і ласки,
Шкури ведмедів, зайця і кабана,
Що також пасують до замків, коврів, до казки
До сирості стін, до каміну, вогню і тепла
Зимою.
Окрім краєвиду до літнього сонця, осені,
Весни, що приходить, до екзистенції змін,
І тягнеться погляд угору за довгими соснами
За щоглами неба, соборів, колон, колін.
Бароко.
Зрештою, зводиться до теплоти, до зручності.
Зимою не холодно, менше зімкнутих долонь,
І більшає оплесків, менше азарту та штучного
Більше. Історія йде і звикло горить вогонь.
06.01.2022
ID:
968137
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 12.12.2022 21:28:55
© дата внесення змiн: 13.12.2022 14:25:06
автор: Володимир Каразуб
Вкажіть причину вашої скарги
|
