Пангея дрейфує і в східній півкулі — Європа.
Вовки за ландшафтом пасують до замків. Хорти
Повторюють землі, галявини, пагорби й тропи,
У водах Європи не водиться ламантин.
Вона пропонує хутра, лисиці і ласки,
Шкури ведмедів, зайця і кабана,
Що також пасують до замків, коврів, до казки
До сирості стін, до каміну, вогню і тепла
Зимою.
Окрім краєвиду до літнього сонця, осені,
Весни, що приходить, до екзистенції змін,
І тягнеться погляд угору за довгими соснами
За щоглами неба, соборів, колон, колін.
Бароко.
Зрештою, зводиться до теплоти, до зручності.
Зимою не холодно, менше зімкнутих долонь,
І більшає оплесків, менше азарту та штучного
Більше. Історія йде і звикло горить вогонь.
06.01.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968137
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.12.2022
автор: Володимир Каразуб