Прощавай на кілька віків,
прощавай на життя в один подих...
Ти належитимиш тільки мені,
так напише зрання сонцю повінь....
І безодні очей, далечінь,
нас турбують питання зграї...
Ми з тобою летим в височінь,
поодинці два птахи, безкраї...
Посміхнись із сльозами,
якщо хочеш поплач,
нас як світ поглинає тиша...
Прощавай на мить, за кохання пробач,
Ми зустрінемось, Я тебе не залишу...
22.08.22
