Весна подумала що нам не до тепла, тож холодно, морози навіть зранку, сумні новини йдуть безперестанку, війна причина болю, бід і зла! Часом підтримує нам дух озимина, селян картопля кличе на городи, у тон із настроєм відлуння прохолоди, сама трагічна за життя весна… Неначе вишиті кульбаби в спориші, вселяють віру підіймемося з безодні, дасть Бог зустрінемо усі Пасху Господню… не всім тепліше стане на душі…
