Щось дощ шепоче за вікном
Десь сон блукає наче гном,
Але не йде чомусь до хати,
Він так як я - не може спати.
Місяць під хмаркою приліг
Нам зірку скинувши до ніг,
Серед зірок щасливий там,
Йому своє безсоння дам.
Щоб не радів, що я не сплю,
Самотню обнімав зорю,
Цю ніч роздарувала людям,
Хоч їм безсоння хай не буде.
Дрімає дощ , прилігши спати
Піду свій ранок зустрічати.
Галина Грицина.
