Я тебе відпускаю сама,
Без вагання,
В серці холодно, ніби зима
Де кохання?
І душею не дотягтись,
Ти далеко,
Полетіло воно кудись,
Мов лелеки.
Я тебе відпускаю, прости,
Маєш волю,
Нарікати не будемо ми,
Вдвох на долю,
Чи поранило крила нам,
Те кохання,
Роздаруєм його вітрам,
Вже востаннє.
Так заплаче самотньо дощ,
Не за нами,
Та гукатиме з нас когось,
Ще громами,
Я тебе відпускаю в життя,
Там де інша,
Тільки знай, не шукай вороття,
Став ти віршем...
Галина Грицина.
.
