В житті немало помилок,
Від необачності зробила.
Снується рій гірких думок,
Та за мізерність їх, себе простила..
Та не прощу собі ці дві,
Собі ніколи не пробачу.
Вони у пам"яті гіркі,
Нікому їх в житті не зичу..
Не повернуть життя назад,
О, якби я цього хотіла!
Знайшла б тоді, неначе клад,
Але зробить отак безсила.
Проходять дні і рік за роком,
Душа страждає і винить,
Важким для мене є уроком,
Та біль ніколи не спинить...
