Орієнтири збились, як приціл,
Частина слів летить повз нашу щирість,
А решта з них важкі мені, як гирі,
й останнє - камінь, стиснутий в руці.
Я замахнулась, хвиля і жбурну.
Ти відсахнувся... Влучу чи не влучу?
А вже не так важлива наша участь,
Як доля слів, зневажених у нуль.
