Орієнтири збились, як приціл,
Частина слів летить повз нашу щирість,
А решта з них важкі мені, як гирі,
й останнє - камінь, стиснутий в руці.
Я замахнулась, хвиля і жбурну.
Ти відсахнувся... Влучу чи не влучу?
А вже не так важлива наша участь,
Як доля слів, зневажених у нуль.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834084
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.05.2019
автор: Маріанна Вдовиковська