Мені б руки ламати, мені б голосить,
Тільки хто у тім винен? - сама.
У веселки скарбницю проси не проси,
Сумовито скидає: НЕМА.
Скажеш, грішна?.. та звісно, яка там стаття,
Як посміла? То заборони.
Десь за осудом зиркне чиєсь співчуття, -
Вкотре палять і знов без вини.
За наказом кохати не буду - йду геть!
Як наказуєш - сам розлюби.
Розливаю солоних дощів круговерть,
Я ж бо сильна? якби ж...
14.07.2015.
перекл. 2018.
Дякую.Навзаєм. От скільки пишу і завжди дивуюсь.Хто вже мені тільки не співчував. Господи,цей вірш написаний 4 роки тому,російською,а зараз я подаю україномовну версію.І тоді,і зараз я писала ПРОСТО вірш.Ніяк не второпаю,до чого тут особисте життя?