Вже темрява заполонила місто,
Лиш очі вогняні вказують путь.
Всі люди, наче, зроблені із тіста,
Що для життя роботою й живуть.
Прямують, опустивши очі:
Чи то в смартфон, чи у своїх думках.
Ніхто навіть й помітити не хоче
Красу на цих набридлих вже шляхах...
