Коли у вересні палає ліс, ліхтарики висять на горобині, між небом і людьми шукаю міст – віршами вистеляю шлях у днині. Як добре, що вертаюсь у тепло твоїх дбайливих, лагідних обіймів – і покидають сумніви чоло, весняний вітер знову в душу віє. ́
ID: 813366 Рубрика: Поезія, Лірика кохання дата надходження: 10.11.2018 23:02:51 © дата внесення змiн: 10.11.2018 23:02:51 автор: Надія Хвиля
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie