Десь ніч залишає зелені вібрації звуків і спокій холодного місяця
і пам'ять про те, що не сказано/зроблено вже не шугає за спиною,
коли ми разом, нам з тобою, кохана, так легко вдихається й мріється
заплющивши очі, карбуючи спогад, як радісно бути людиною.
Д.Славич